24 Липня 2019
Шановні відвідувачі, щиро вітаємо Вас на офіційному веб-сайті Старосинявської районної державної адміністрації!!!

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ // 27 червня 2019

alt

Конфлікт інтересів – це руйнівне явище як для будь-якого корпоративного середовища, так і для суспільства в цілому. Саме конфлікт інтересів є найбільшим джерелом спотворення почуття справедливості.

Законом України «Про запобігання корупції» в українському правовому полі було запроваджено новий, раніше невідомий термін – КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ. І хоч, як явище, конфлікт інтересів набув вже загрозливих масштабів і став чи не найбільшим джерелом генерування несправедливості і міцною основою для формування корупційної культури у суспільстві, лише нещодавно в нашій країні спромоглися визнати факт існування конфлікту інтересів і на законодавчому рівні запровадити механізми його превенції, а також встановити відповідальність, як кримінальну, так і адміністративну, за правопорушення, вчинені в стані конфлікту інтересів.

Що таке конфлікт інтересів, чим він небезпечний для суспільства і окремих груп, корпоративної культури підприємства чи організації, та яка відповідальність за це.

Отже, конфлікт інтересів – це таке явище, коли виникає суперечність між приватним інтересом посадової особи та її посадовими повноваженнями, що може вплинути чи впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішення або на вчинення чи утримання від вчинення дій під час виконання своїх повноважень. Приватний інтерес – це будь-який інтерес особи, який зумовлений особистими, сімейними, дружніми, чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, в тому числі через членство або діяльності в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Тобто, конфлікт інтересів – це коли у посадової особи при виконанні своїх повноважень виникає або існує приватний інтерес, який впливає чи може вплинути на прийняття рішення при виконанні посадових обов’язків.

Якщо детально дослідити сутність конфлікту інтересів,  то можна дійти наступного висновку, що всі корупційні злочини відбуваються в стані конфлікту інтересів, оскільки  суб’єкт вчинення такого злочину через владні повноваження задовольняє  свій приватний інтерес шляхом незаконного отримання коштів, будь-якого іншого матеріального ресурсу або іншої вигоди. Тому, конфлікт інтересів є передумовою для вчинення корупційного злочину.

Саме тому, в чинному законодавстві було запроваджено превентивні заходи з метою недопущення переростання конфлікту інтересів у кримінально-каране діяння.

Закон визначає два різновиди конфлікту інтересів: потенційний і реальний.

Потенційний конфлікт інтересів, це коли у особи існує приватний інтерес у сфері в якій вона виконує свої посадові обов’язки, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість  прийняття нею рішення, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання нею повноважень.

Наприклад. У керівника одного структурного підрозділу державного підприємства у підпорядкуванні працює дружина. Причому, в даному випадку, не має значення, чи вона працює у безпосередньому підпорядкуванні, чи ні. Головне - факт наявності в неї (дружини) відносин прямої організаційної або правової залежності від її керівника (в даному випадку її чоловіка), в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо. При такій ситуації у посадової особи-керівника структурного підрозділу (чоловіка) виникає потенційний конфлікт інтересів, тому що в особі своєї дружини (підпорядкованого працівника) він має приватний інтерес, який може вплинути на об’єктивність прийнятого рішення на користь дружини і всупереч інтересам посадових обов’язків. Тому, до моменту прийняття будь-якого рішення, тут існує потенційний конфлікт інтересів.

Реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом посадової особи та її посадовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Наприклад. Керівник підрозділу чи керівник державного підприємства підписує договір з компанією, якою володіє його син. В даному випадку при підписанні договору, за умови відсутності врегульованого конфлікту інтересів, відбуваються дії в стані реального конфлікту інтересів, оскільки бенефіціар компанії-контрагента державного підприємства є син посадової особи, яка підписує договір, що вказує на наявність приватного інтересу у посадової особи.

Звичайно, в даній ситуації вибір контрагента відбувався за певними процедурами (тендер) і ,можливо, керівник підприємства виходив з того, що він не обирав особисто цього контрагента і в нього відсутні підстави цей договір не підписувати, але…. Насамперед, він мав повідомити про наявність в нього реального конфлікту інтересів свій керівний орган і в подальшому діяти, виходячи з прийнятих рішень цим органом. Тому, у наведеному прикладі керівник-підписант договору вчиняє два адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-7 КУпАП: неповідомлення про реальний конфлікт інтересів і вчинення дій в стані реального конфлікту інтересів.

Таким чином, при потенційному конфлікті інтересів існує обґрунтована ймовірність виникнення суперечності між приватним інтересом і посадовими обов’язками, а при реальному конфлікті інтересів суперечність вже існує. Тому, реальний конфлікт інтересів є явищем більш небезпечним для суспільних відносин, ніж потенційний конфлікт інтересів. Але реальному конфлікту інтересів завжди передує потенційний конфлікт інтересів.

                                                 Юридичний сектор апарату адміністрації